Перш ніж бурштиновий напій потрапив до кришталевих графинів, а цінителі почали дебатувати про перевагу бочок із-під хересу в лімітованих випусках GlenAllachie над бурбоном, віскі було чимось зовсім іншим. Воно не служило задоволенню, а порятунку. Його називали Aqua Vitae – Водою Життя. Вірні вважали, що воно лікує тіло, а алхіміки вірили, що це есенція душі світу. Але хто першим прийшов на думку піддати ферментоване зерно процесу дистиляції? Ченці в кам'яних кельях Парадоксально, але технологією, необхідною для створення Вашого улюбленого віскі, ми завдячуємо культурі, яка уникає алкоголю. Саме арабські вчені в ранньому середньовіччі удосконалили алембік. Однак їхньою метою була не екстракція етанолу для сп'яніння, а пошук ал-іксиру (еліксиру) та створення парфумів. Саме вони навчили світ, як відокремити дух від матерії. Ці знання, мандруючи через Мавританію, потрапили до холодних мурів європейських монастирів. Саме ченці – тогочасні охоронці науки та медицини – стали першими горілочниками. В їхніх руках апаратура, що служила для виробництва пахощів, змінила своє призначення. Почали дистилювати зернову затор, створюючи ліки від кольок, віспи і навіть паралічу язика. Коли сьогодні ми беремо архаїчні за стилем, сирі дистиляти, як от ті з асортименту Cadenhead чи Douglas Laing, ми торкаємося відлуння тих часів – коли віскі було суровим, міцним і мало ставити на ноги. Ірландський слід у хроніках У вічній суперечці "Шотландія чи Ірландія" історики літератури віддають бал Зеленому Острову. Перша задокументована згадка про Aqua Vitae на Британських островах походить з ірландських хронік Annals of Clonmacnoise 1405 року. Запис, правда, досить макабричний – описує смерть одного кланового ватажка, який помер від надміру під час різдвяних свят. Однак це доводить, що ірландці дистилювали (і споживали з уланською фантазією) цей напій майже за століття до першого офіційного запису в Шотландії. Сучасним мостом до цієї традиції є бренд Writers' Tears. Його творці, компонуючи шлюб солодового віскі та того з алембіка (Single Pot Still), не лише посилаються на літературну історію Ірландії, але й на її унікальний стиль. Це віскі, яке – подібно до того, що пили в давніх дворах – має бути м'яким, олійним і "небезпечно" питким, що відрізняє його від шорстких напоїів з півночі. Шотландія: Брат Джон Кор і народження промисловості Шотландці виходять на сцену пізніше, але роблять це з урядовою точністю. Знаменитий запис у Скарбничих реєстрах (Exchequer Rolls) 1494 року є першим доказом того, що виробництво віскі стало галуззю економіки. Король Яків IV доручив ченцю, брату Джону Кору, купівлю солоду для виготовлення Aqua Vitae. І це були не аптечні кількості – монах виробив близько 1500 пляшок! Саме в Шотландії віскі нерозривно сплелося з землею (терруар). Найкраще це видно на прикладі винокурень, які встояли перед сучасністю. Подивімося на Springbank з Кемпбелтауна. Це живий музей і охоронець старого порядку. У часи, коли більшість процесів керується комп'ютером, там досі солодують ячмінь на бетонних підлогах (floor malting), перекидаючи його вручну лопатами. Саме так виглядало виробництво за часів Джона Кора. А на острові Айлей, у винокурні Kilchoman, відчувається дух давніх, нелегальних горілочних заводів, схованих серед торфовищ. Їхнє димне, сире віскі нагадує часи, коли виробництво алкоголю було актом бунту горян проти корони. Kilchoman, як Farm Distillery, вирощуючи зерно просто за вікном, повертає віскі його фермерський, первинний характер. Еволюція: Від самогону до мистецтва витримування Варто пам'ятати, що віскі, яке "винайшли" в середньовіччі, було прозорим і його пили прямо з алембіка. Те, що ми знаємо сьогодні – багатство ароматів ванілі, сушених фруктів і спецій – є результатом щасливого випадку: необхідності транспортування та зберігання алкоголю в дубових бочках. Сьогодні цей процес піднято до рангу мистецтва. Майстри, такі як Біллі Вокер з GlenAllachie, доводять, що "винахід" віскі не завершено. Він триває. Через точний підбір деревини після хересу Pedro Ximénez чи Oloroso Вокер перетворює сирий дистилят на рідке золото кольору червоного дерева. Це вже не проста Aqua Vitae ченців – це вишукана інженерія смаку. Більше того, ця ідея перетнула кордони імперій. Сьогодні видатні Single Malt виробляються в місцях, про які середньовічні алхіміки навіть не мріяли. Індійський Paul John чи китайський Goalong – це доказ того, що хоча коріння віскі глибоко в кельтській землі, його гілки охоплюють весь світ, черпаючи з місцевого клімату найкраще. Вердикт? Хто ж винайшов віскі? Араби дали інструменти. Ірландці – знання і перші записи. Шотландці – право, промисловість і різноманітність. А решта світу, включаючи незалежних ботлерів як Murray McDavid, постійно переосмислює цей винахід. У M&P ми не вирішуємо історичні суперечки – ми їх святкуємо. Незалежно від того, чи Ваше серце б'ється швидше для ірландської м'якості, чи шотландського торфу, запрошуємо до наших салонів. Наші консультанти з радістю візьмуть Вас у подорож у часі – від монастирів XV століття аж до сучасних винокурень XXI століття.